3 червня 2026 року в Іванківській селищній раді відбулося перше засідання робочої групи з розроблення Статуту громади. Експерти ГО «Громадська ініціатива Луганщини» презентували підходи до підготовки документа, а учасники обговорили інструменти громадської участі — громадські слухання, місцеві ініціативи, електронні петиції, публічні консультації. Робота розпочалася. І саме зараз, на старті, вирішується головне: чиїм насправді буде цей Статут.
Що таке Статут і чому він стосується кожного
Статут територіальної громади — це фактично наша «місцева конституція». Це не формальний папір «для галочки», а документ, який встановлює правила гри між владою та жителями: якими каналами громада може впливати на рішення і де проходить межа повноважень.
Саме Статут визначає, як працюватимуть у нашій громаді:
- місцеві ініціативи — право жителів вносити питання на розгляд ради;
- електронні петиції — і, головне, скільки підписів потрібно, щоб їх розглянули;
- громадські слухання — обов'язкові обговорення важливих рішень;
- загальні збори громадян за місцем проживання та органи самоорганізації населення;
- публічні консультації й громадська експертиза рішень влади.
Від того, якими будуть ці норми — реально працюючими чи навмисно «беззубими» з нездоланними порогами — залежить, чи зможе пересічний житель вплинути на рішення щодо своєї землі, бюджету села та великих проєктів на території громади. Тому байдужість тут коштує дорого: один раз ухвалений Статут діятиме роками.
Хто пише наш Статут — погляньте на склад робочої групи
Робочу групу затвердили рішенням виконавчого комітету № 162 від 10 квітня 2026 року. До неї входять 38 осіб. І ось що показує уважний погляд на цей список.
Переважна більшість — це сама влада. За посадовою ознакою близько 29 із 38 членів — це селищний голова, секретар ради, заступники, працівники виконкому та апарату й майже два десятки старост старостинських округів. Тобто чотири з кожних п'яти місць у групі належать тим, хто й так щодня працює в системі місцевого самоврядування.
Громадянське суспільство представлене дуже скромно — приблизно вісьмома учасниками. Це керівники кількох громадських організацій (ветеранські спільноти, «Родини Героїв Іванківщини», «Простір добра Іванківщини»), одна внутрішньо переміщена особа та представники тієї самої ГО «Громадська ініціатива Луганщини». До речі, зовнішня організація має у складі групи аж два місця — голову правління та експерта.
Молодь представляє рівно одна людина — голова Молодіжної ради при селищній раді. Один голос на всю молодь громади.
А тепер головне запитання: де у цьому списку звичайні активні жителі, підприємці, незалежні мешканці сіл, які не є ні посадовцями, ні керівниками «правильних» організацій? Фактично — їх немає. Окремих місць для пересічної громади у складі не передбачено.
Це не означає, що хтось діє зловмисно. Але це означає інше: без активного тиску й участі знизу Статут ризикує стати документом, який апарат пише сам для себе.
Підтримка ззовні — це добре. Але це не заміна нашому голосу
Розробка Статуту відбувається за методичної підтримки ГО «Громадська ініціатива Луганщини» в межах проєкту, що фінансує Міжнародний Фонд «Відродження». Назва самого проєкту звучить промовисто — сприяння розробці статутів громад Київщини «через активне залучення жителів».
І тут криється головна суперечність. Залучення зовнішніх експертів — корисне: вони приносять досвід, шаблони, знання процедур. Але експертна допомога не може й не повинна замінювати авторство самої громади. Документ, який визначає права іванківчан, мають наповнювати змістом іванківчани — а не отримувати його готовим «під ключ» від запрошених фахівців і власних чиновників.
Простими словами: громада знову ризикує делегувати своє право вибору комусь іншому, замість того щоб скористатися ним повноцінно й самій.
Напівпорожня зала — це теж відповідь
Подивіться на фото з першого засідання. Зала ради — далеко не повна. Більшість тих, хто прийшов, — це, найімовірніше, самі члени робочої групи, тобто ті ж посадовці й старости, яких до неї призначили. Звичайних жителів, які прийшли б цікавитися своїм майбутнім Статутом, практично не видно.
Порожні крісла — це не дрібниця. Це наочний сигнал: на старті процесу, який стосується кожного, громада не з'явилася. А там, де не з'являються люди, рішення спокійно ухвалюють без них.
Що можна — і треба — робити вже зараз
Хороша новина: Положення про робочу групу прямо передбачає відкритість і дає громаді законні інструменти впливу. Двері відчинені — питання лише в тому, чи зайдемо ми в них.
- Подавайте письмові пропозиції та зауваження до робочої групи. Положення зобов'язує її працювати на засадах відкритості та «з максимальним урахуванням думки всіх, хто бажає її висловити».
- Готуйтеся до громадських слухань. Проєкт Статуту в обов'язковому порядку виноситься на громадські слухання, а пропозиції з них мають розглядатися на засіданнях групи. Це ваш гарантований канал — не пропустіть оголошення про них.
- Просіться на засідання групи. Положення дозволяє запрошувати на засідання осіб, які не є членами групи, з правом дорадчого голосу та можливістю виступати й ставити запитання.
- Працюйте через «своїх» у складі групи — передавайте свої ідеї та запити представникам громадських організацій і голові Молодіжної ради, які вже сидять за цим столом.
- Вимагайте розширення складу й відкритих засідань — це законне право громади.
Заклик: молодь, ваша черга
Окремо звертаємося до активної молоді громади. У робочій групі вас представляє лише одна людина. А Статут, який зараз пишуть, формуватиме правила на роки вперед — тобто саме ви житимете за ними найдовше.
Тож не залишаймося осторонь. Долучаймося, ставмо запитання, подаваймо пропозиції, приходьмо на засідання та слухання. Статут громади — це не папір чиновників. Це наші правила, наші права і наша відповідальність. І написати їх маємо ми самі.